(вул. Коломенська, 9)

Будинок споруджений протягом 1898 – 1900 рр. на замовлення Б. Ланда. Судячи з форм та декору, належить до творів того ж архітектора, що і жіноча гімназія. На відміну від багатьох інших розкішних будівель Умані, він був оснащений каналізацією: у дворі збереглись чотири дореволюційних каналізаційних люки.
Під час фашистської окупації будинок був місцем ув’язнення, страти, тортур місцевого населення. Під час визволення Умані у колишній прибутковий будинок потрапив снаряд, який сильно пошкодив будівлю. Відновлювальні роботи були виконані В. Гайщуком під керівництвом директора технікуму механізації Н. Є. Родіна. Під час їх проведення було втрачено багатий ліпний декор інтер’єру – розетки плафонів, пілястри, карнизи. Після відновлення у 1950 р. споруда була пристосована під гуртожиток технікуму механізації. Капітальний ремонт відбувся у 1987 – 1991 рр.
Будівля цегляна, П-подібна у плані, триповерхова, збудована у формах неоренесансну з елементами раннього модерну. Головний фасад оформлений за п’ятидільною схемою, центральна частина виявлена лучковим фронтоном, бічні частини – скромним ступінчастим парапетом. У фасадах переважає горизонтальне членування, підкреслене складними за оформленням паралельно проведеними міжповерховими тягами, лініями балконів, складним антаблементом з модульйонами у вигляді пальметт, горизонтальною рустовкою другого поверху та лінією парапетів.
У планіровці застосовані дво- та чотирисекційні квартирні секції з центральним розташуванням чорних та парадних сходів. Підсобні приміщення квартири – кухня, санвузол, кімната прислуги – згруповані навколо чорних сходів з виходом у двір, а основні – вітальня, кабінет, спальня – вздовж головного фасаду.