Уманська міська гімназія (Уманської міської ради Черкаської області)

Заснування уманської жіночої гімназії –  відбулося 1 липня 1900 року в районі Двірцевої площі у складі семи основних та одного підготовчого класу. Уманська міська Дума виділила для спорудження гімназії близько 30 десятин з залишків Грекового лісу, які ще існували у північно-західній околиці міста. Вже в перші роки існування гімназії тут навчалось близько 400 учениць.
Будинок було створено цегляним, прямокутним у плані, з невеликими ризалітами на дворовому і головному фасадах. За стилем архітектурного оформлення будівлю гімназії можна віднести до зразків раннього модерну у поєднанні з неоросійським стилем («російський візерунок», виконаний цегляною кладкою) та модерном, що виявляється у гладеньких площинах стін і скупому декорі першого поверху, а також у своєрідній формі переплетінь у дволопасних арочних вікнах першого поверху. Приміщення гімназії відноситься до типу будівель з компактним плануванням, коли план приміщення наближається до квадрата, кількість класів невелика, рекреаційний зал розташований по центру будівлі.
У 1913 році в зв’язку з святкуванням 300-річчя дому Романових гімназії було присвоєно ім’я великої княгині Євдокії Суздальської. У цій гімназії свого часу навчалась Надія Віталіївна Суровцова – відомий український громадський діяч, авторка спогадів про Умань, одна з ініціаторів відбудови католицького костелу Успіння Пресвятої Богородиці і перетворення його на картинну галерею.
У 1920 році гімназію було перетворено на єдину трудову школу. У 1926 році 2-ій міській трудовій школі було присвоєно звання ім. І. Я. Франка.
В роки Великої Вітчизняної війни в приміщенні гімназії розміщувався німецький шпиталь. У 50-х роках ХХ ст. навчальному закладу було надано ще один навчальний корпус. На даний момент гімназія є одним з найкращих навчальних закладів міста Умань.