Навчальний корпус з оранжереями є одним з найстаріших в усьому ансамблі училища. Збудований Л. Х. Метцелем ще за життя графа Ст. Щ. Потоцького, тобто до 1805 р. Початково будинок мав два поверхи. На рівні другого поверху, на фасаді, зверненому до парку “Софіївка”, знаходився балкон.
Будівля цегляна, прямокутна у плані, триповерхова, з обох боків фланкована довгими крилами оранжерей. Центральна частина корпусу відмічена слабким виступом ризаліту, у якому влаштовано головний вхід. Фасади ритмічно розчленовані невеликими прямокутними віконними отворами. Вікна першого та третього поверхів прикрашені підвіконними поличками. Увінчує будівлю профільований карніз. Крила оранжерей, що симетрично примикають до корпусу з сходу та заходу, сягають нижньої відмітки вікон третього поверху.
Загалом пам’ятка являє собою унікальне творіння архітектури початку ХХ ст., яке поєднує функції навчального закладу та рідкісного типу споруд садово-паркової архітектури.
Після конфіскації маєтків графа О. Потоцького до російської скарбниці (1832 р.) і переходу Умані під юрисдикцію військових поселень (1836 р.) оранжереї, що знаходились на той час у незадовільному технічному стані, були відремонтовані коштом військовопоселенського начальства. У 1861 р. було проведено реставрацію головної оранжереї. Очевидно, саме тоді було добудовано третій поверх корпусу. У 1897 р. оранжереї знову ремонтувались. Сильно постраждали вони в роки німецької окупації, коли припинили своє існування цілі секції рослин.