Готель розташований у центральній частині міста на колишній Миколаївській вулиці. Побудований у 1901 р. на замовлення Ольшанського у традиціях неокласицизму. Архітектор на даний момент невідомий. З 1919 р. у приміщенні на той момент вже недіючого готелю розпочала свою роботу майстерня з 50 робітниць, які займались пошиттям мішків для потреб Червоної армії.
З 1920 року в приміщенні колишнього “Брістолю” розміщувалась караульна рота Уманського повітвійськкому. У 1922 – 1925 рр. в будинку знаходився штаб 2-го кавалерійського корпусу, очолюваного Г. І. Котовським. З 1927 по 1930 р. тут функціонував державний банк уманської округи.
У 1940-х роках до дворового фасаду з південного заходу було зроблено прибудову фабричного корпусу. У 1960-х роках до головного фасаду з півдня зроблено прибудову адміністративного корпусу фабрики.
Усі три поверхи колишнього готелю а тепер швейної фабрики мають велику протяжність вздовж бульвару, що повільно спускається до р. Уманки. В оформленні фасаду, традиційно розчленованого пілястрами, домінує горизонтальне членування. Велику увагу звернено на оздоблення віконних отворів – прямокутних на першому і третьому поверхах і парадних з напівциркульними перемичками на другому. Саме оформлення вікон другого поверху надає особливої парадності споруді. Віконні отвори є модулем всього будинку, вони створюють гарний ритм фасаду і є проміжним кільцем між масштабом споруди і елементами художнього оздоблення, виконаного в цеглі.
Готель мав коридорну планіровку з двобічним розташуванням одно- і двокімнатних номерів.