Будівля грандотелю “Савой” була зведена у 1899 – 1900 рр. на замовлення Лева Круглого.
Будівля цегляна, прямокутна у плані з трьома асиметричними ризалітами на дворовому фасаді, має два поверхи з високим цокольним поверхом. Грандотель займав положення на розі сучасних вулиць Садової та Енгельса, його південний фасад примикає до будівлі педагогічного університету. В оформленні головного фасаду використано декоративні елементи неоренесансу, однак риси модерну чітку проявились у особливостях архітектурного декору, в асиметричному членування фасадів, розміщенні входів, балконів та аттиків, що відмічають центральні частини фасадів, скомпонованих у своєрідному ритмі.
Дана пам’ятка належить до типу комфортабельних готелів кінця ХІХ – початку ХХ ст., коли склався тип готелю, до складу якого, окрім номерів, входили ресторани, розміщені на першому поверсі. Вони були не лише місцем проживання, але і місцем розваг багатих клієнтів і саме тому мали багато оздоблений інтер’єр та розміщувались у центральних частинах міста.
У грандотелі “Савой” на початку ХХ ст. проживала родина Надії Віталіївни Суровцової – відомої громадської діячки, яка зробила помітний внесок у вивчення історичної минувшини Умані, збереження історико-архітектурної спадщини міста.
Після революції будинок належав Управлінню міліції Уманського повіту, з 1923-го по 1930 рік – Управлінню окружної міліції. Напередодні Великої Вітчизняної війни тут діяв Уманський райком партії, після війни – кооперативне училище та республіканська школа ревізорів. На цей момент більша частина колишнього готелю зайнята уманським економіко-правовим коледжем.